субота, 8 березня 2014 р.

Весна пришла!


Несмотря, на то что уже 8 марта, у меня только сегодня возникло ощущение весны:) Может виной этому ласковое солнышко, а может распустившиеся крокусы у меня балконе:) На душе спокойно и радостно, и хочется чтобы ничего не нарушило это состояние.
Дорогие мои подружки! От всей души, искренне поздравляю вас с нашим весенним праздником! Мира всем нам и пусть у всех все будет ХОРОШО! 

пʼятниця, 7 березня 2014 р.

Приємна несподіванка...

Ще зранку навіть і мріяти не могла, що ввечері потраплю на концерт Олександра Пономарьова, але приємні несподіванки таки трапляються у житті:)
Тому сьогодні у мене в блозі не вірші Шевченка, а пісня не менш талановитого і щирого українця. Раніше я її не чула, і на сьогоднішньому концерті вона мене вразила до глибини душі. Якщо ви її послухаєте, то зрозумієте чому...
Всім мамам і всім донечкам присвячується! Адже усі ми чиїсь мами і чиїсь донечки...

Із святом весни мої любі! Миру всім нам!

четвер, 6 березня 2014 р.

Продовжую поетичні вечори...

N. N.

Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога......
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся Богу... І не знаю,
Чого маленькому мені
Тойді так приязно молилось,
Чого так весело було.
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось...
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята —
Не мої ягнята!
Обернувся я на хати —
Нема в мене хати!
Не дав мені Бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!.. А дівчина
При самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала,
Та й почула, що я плачу. 
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала...
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє... лани, гаї, сади!..
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.
Бридня!.. А й досі, як згадаю,
То серце плаче та болить,
Чому Господь не дав дожить
Малого віку у тім раю.
Умер би, орючи на ниві,
Нічого б на світі не знав.
Не був би в світі юродивим.
Людей і [Бога] не прокляв!