З Новим роком!

Ще вчора хотіла це фото розмістити у себе в блозі. Але сусіди занадто "палко" привітали нас з Новим роком... Знову є жертви, знову є постраждалі, знову є руйнування цивильных та житлових об'єктів... 

Мої рідні зараз не поруч, тільки старша донька з онучкою в безпеці. Знову все так,  як в перші дні війни - моніторинг новин, після звістки про черговий "приліт" дзвінок, повідомлення:"Як ти? Живий? Жива?..". Так, але трохи не так  - вже не страшно. Є лише лють. І з кожним днем, з кожним новим обстрілом вона стає тільки сильнішою. Як і впевненість в нашій Перемозі! Бо не може бути інакше! 

Цього року вперше не ставила ялинку... Назбирала в лісі гілок - ось і вся ялинка... Але не зрадила традиції купувати нову ялинкову прикрасу. "Бойові котики" - наш символ року, як того, що вже минув, так і нового. І квітка року - бавовна)  

Незважаючи на старання сусідів зіпсувати нам свято, Новий рік ми зустріли з світлом, за  святковим столом, після промови Президента, замість феєрверків звучав гімн України. Люди з вікон, балконів своїх квартир всі разом співали гімн!

 Нас не зламати! З вірою в Перемогу, з вірою в ЗСУ ми переступили в 2023 рік! Щастя й затишку в кожну родину! Миру всім нам! Все буде Україна!!! 💛💙

 

Знову зима...

Цей пост мав написатися в останні дні осені. Але дякуючи "доброзичливим" сусідам в нас тепер час від часу блекаути - коли аварійні, коли за графіком... Відповідно ні світла, ні зв'язку. Нічого - звикаємо, пристосовуємося, але навіть і думки ні в кого не виникає поступитися "братньому народу".  Буквально вчора сказала чоловікові, що в повній мірі зрозуміла вислів "Воля або смерть". З початку війни націоналістом став кожен, навіть якщо раніше ним не був. В чому суть нашого национализму? Любов до рідної землі, мови і культури, бажання зберегти це і примножити. Але комусь це дуже муляє очі...  

Це так - роздуми. Хочу залишити тут згадку, про осінь, що промайнула. Незважаючи ні на що, вона була щедрою на врожай, дуже яскравою, лагідною і затишною. Здається ніколи такої осені ще не було. Або ми зараз гостріше все відчуваємо, помічаємо дрібниці... 

Ніяк не розберуся із оновленим завантаженням фотографій у блогері - чомусь вони відображаються "задом наперед" 

 

 

T-shirt квілт.

Колись мій блог був тільки рукодільним. Життя і реальність скрізь вносить свої корективи...

Повернення до майже нормального життя почала з завершення давно початих проектів. Натхнення на гарні фото поки немає -  просто кинула на гойдалку, і байдуже, що трава під нею "вичовгана"