субота, 22 березня 2014 р.

Мы девочки, мы не хотим ничего решать - мы хотим новое платье!

Неожиданно нагрянувшая весна (в среду я еще в пуховике ходила, а сегодня совсем без куртки) заставила встряхнуться и вспомнить, что у моей дитяти выпускной на носу, а она без нарядов! Поэтому в срочном порядке сорвались и поехали в стольный град Киев - на шоппинг:)

Купили моей малышке платье для торжественной части.


И для ресторана еще одно.


Приятное это занятие - ходить за покупками!  Самое "девочковое":)))
Завтра пойдем туфли еще подбирать:)

P.S. В Киеве была на Майдане...Но об этом писать не буду...

неділя, 16 березня 2014 р.

Так люблю той Львів, що бракує ми слів...

Минулого літа я вперше відвідала Львів. Це була моя давня мрія, і про її втілення хотіла написати яскравий, сповнений емоцій пост. Але на заваді ставали то брак часу, то якісь особисті проблеми, а в останні місяці стало просто не до яскравих емоцій.
Сьогодні переглядаючи свій фото архів, ніби знову повернулася у ті безтурботні літні дні. Й нахлинули приємні спогади... 
Маленькою краплиною цих спогадів поділюся з вами. Не буду багатослівною. Одне скажу  - я закохалася в це чарівне, загадкове, сповнене таємниць, з ароматом кави та шоколаду, місто! 

Львів вражає своєю архітектурою і пам'ятками історії, 














своєю чарівною і неповторною атмосферою,









своїм патріотизмом,




але найбільше вражає людьми - щирими, відкритими, доброзичливими, які просто відпочивають,



просто танцюють,

просто співають,


  


просто до без тями люблять своє місто! І цією любов'ю діляться з усіма!


От і я настільки полюбила Львів, що вирішила провести в ньому разом із чоловіком День закоханих, а за ним і моє День народження.  І це було найкраще свято у моєму житті! Адже Львів романтичний, і зовсім не "бандерівський"









Місто Лева - я люблю тебе! І дуже сподіваюся на зустріч з тобою!

понеділок, 10 березня 2014 р.

...я еще и вязать могу...

 Из 16 постов написанных в этом году  - один рукодельный. Остальные - "за жизнь". Мда-а... Пытаюсь исправить ситуацию.
Покажу нечто, связанное не то поздней осенью, не то ранней зимой, сфотографированное 23 февраля. И если по мнению мамы нечто, связанное из шерстяной пряжи должно согревать, то по мнению дочери, это нечто может служить просто аксессуаром:)
Мне поступил заказ от Кати, чтобы я связала шарф-снуд "вот такой ширины, вот такой высоты" и чтобы носить его можно было только "вот так".
Все просто - платочная гладь, пряжа из запасов, какая именно уже не помню, вязалось это во время уже нестабильной политической ситуации в стране, поэтому на таких мелочах не зацикливалась:)