Війна. Подорожі. Данія.

Війна порозкидала близьких і рідних нам людей... Когось ближче, а когось дуже далеко. Ось і моя старша доня з онучкою опинилася в далекій Данії і більше року проживає там. В квітні відбулася моя подорож в невідому мені країну до своїх рідних дівчаток, яких не бачила понад рік!

Хочу залишити приємні спогади в своєму блозі.

Шлях мій починався з Києва, перед потягом мала трохи вільного часу і залишивши валізу в камері схову, побігла в ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна, де саме розпочалося цвітіння магнолій.

На перший погляд в Києві звичайне життя, але війна триває і нагадує про себе слідами руйнувань, підвищеними заходами безпеки на вокзалі...

  

Потягом з Києва дісталася до Польщі, в Перемишль.

Далі - потяг до Кракова...

та електричка в аеропорт Баліце.

І ось нарешті мій рейс! 1,5 години і я побачу своїх ріднесеньких)

Мені здається я так хотіла якомога швидше зустрітися з донькою та онучкою, що літак приземлився на 15 хвилин раніше! Коли літак сів, від емоцій, які мене охопили, розплакалася. Довелося данці, яка сиділа поруч, ламаною англійською пояснювати, що плачу від радості, бо побачу зараз доньку та онуку)

 Загалом дорога тривала близько 32 годин. Але заради такої зустрічі підеш на все!

Згодом продовжу свої невеличкі замітки про Данію, не впевнена, що це буде швидко - цей пост писала та редагувала майже тиждень... Здається, що вже нічого не може тебе вибити з колії...але ні...Майже щодня нові жахливі новини... 

Риба з розмарином.

В блозі у Світлани  розпочався новий сезон "Вкусные пятницы - Пряное безобразие". Якось я приймала участь в такому проекті. Цього разу лише спостерігаю (на те є дуже багато об'єктивних причин) та по можливості буду готувати, адже дуже люблю спеції та прянощі! Активно їх використовую у себе на кухні, багато пряних трав вирощую у себе на дачі.

В січні був рецепт смаженої риби з розмарином. Розмарин - то моя "любовна любов"! Не пам'ятаю вже, коли до мене вперше потрапив саджанець розмарину. Я його вирощувала і вдома, як кімнатну рослину, але йому в умовах міської квартири було не дуже добре.  Потім висаджувала на літо  у відкритий ґрунт, на зиму забирала знову в місто, але рослинки гинули... З часом ми порозумілися) Тепер навесні я висаджую розмарин на грядки, а на зиму пересаджую у великі горщики і залишаю на дачі, в будинку. Такі умови виявилися найкомфортнішими для розмарину і він майже всю зиму квітне. В мене вже справжні розмаринові деревця! Маю два сорти рослин, але на жаль не знаю їх назв, якось то випадково в мене вийшло. Вони відрізняються і за кольором листочків і квіточки теж різного відтінку. 

Хоча і маю в себе весь час свіжий розмарин, влітку обов'язково сушу його разом з іншими пряними рослинами для суміші італійських трав. Як же я люблю цю справу - коли будинком розходиться аромат чаберу, орегано, м'яти, шавлії, розмарину...

Чоловік теж любить використовувати розмарин для приготування страв на мангалі)

 

Рецепт смаженої риби можна подивитися за посиланням. Я рибу не смажила, а запікала. В рецепті здивувала відсутність солі, але на смак рибка вийшла дуже смачна і соковита.

365 днів Незламності...

Минув рік війни... 365 днів і ночей пекла... Незважаючи ні на що,  ми вистояли цей рік і довели собі і всьому світу, що українська нація потужна та непереможна! Що ми готові боротися до кінця за наші цінності, за нашу землю, за свій народ, за Свободу! Ми не забудемо ранок 24 лютого 2022 року. Ми не забудемо цей складний та сумний рік війни. Ми не пробачимо ворогів України. Слава і Шана нашим захисникам та захисницям! Вічна пам’ять Героям!

Слава Україні!